Загальне поняття
Ві́кі — веб-сайт (або
інша гіпертекстова збірка документів), що дозволяє користувачам змінювати
самостійно вміст сторінок через браузер, використовуючи спрощену і зручнішу,
порівняно з HTML, вікі-розмітку.
Термін «Вікі» може
також стосуватися спільного програмного
забезречення (collaborative
software), яке створюється для створення такого сайту.
Терміни Вікі (з
великої літери) та ВікіВікіВеб (WikiWikiWeb) часом використовують, щоб сказати конкретно
про Portland Pattern Repository — перший вікі в історії. Прихильники такого використання пропонують
використовувати слово з малої літери для вікі-сайтів загалом.
Слово вікі походить з гавайської мови й
означає «хуткий» або «швидкий».
Історія
Першим вікі став Portland Pattern Repository, створений Вордом
Канінгемом (Ward Cunningham) у 1995 році.
Канінгем вигадав і назву «вікі», і концепцію — і сам створив перше втілення
системи вікі. Як було згадано вище, дехто дотримуються думки, що тільки перший
вікі слід називати Вікі (з великої літери) або ж ВікіВікіВеб (WikiWikiWeb). Вікі Ворда
Канінгема залишається одним з найпопулярніших вікі-сайтів.
Канінгем узяв
термін вікі від «вікі вікі», тобто «хутких» автобусиків, що функціонували в
аеропорту Гонолулу. Вікі вікі — це було
перше гавайське слово, яке Канінгем вивчив під час першого відвідання островів,
коли працівник аеропорту сказав йому їхати з одного терміналу в інший автобусом
вікі-вікі.
За словами самого Канінгема, «Я обрав термін вікі-вікі,
щоб замінити надто хутку думку назвати цю штуку «хуткою мережею».
Наприкінці 20
століття, вікі-сайти все більше визнаються як перспективний шлях розвитку
приватних і публічних баз знань, і саме цей потенціал надихнув засновників
енциклопедичного проекту Nupedia — Джимбо
Вейлза (Jimbo Wales) та Ларрі Сенгера (Larry Sanger) — до використання
технології вікі як основи електронної енциклопедії: так у січні 2001 року було
створено енциклопедію 21 століття — «Wikipedia». Спочатку вона працювала на базі
програмного забезпечення UseMod, але потім
перейшла на власну відкриту базу кодів Mediawiki, яку тепер перебрали багато інших вікі.
Сьогодні Вікіпедія,
а також окремо її англійська частина — найбільший вікі-портал у світі. Друге місце займає німецька
версія. А от четвертим завбільшки свого часу була вікі Susning.nu (закрита в 2009 році) база даних шведською мовою, що
використовує програмне забезпечення UseMod. Всеохопна природа Вікіпедії стала
значущим чинником її росту, тоді як багато інших вікі є високоспеціалізованими.
Дехто пов'язує швидке зростання Вікіпедії з рішенням не використовувати CamelCase в формуванні посилань на сторінки. У будь-якому разі, те, що
вона є найбільшим вікі, призвела до того, що часом на неї посилаються як
на Материнську вікі на
менших вікі, спеціалізованих за темами.
Вандалізм
Відкрита філософія
більшості вікі — дозволяти будь-кому змінювати вміст — не гарантує, що наміри
таких редакторів завжди добрі. Більшість публічних вікі уникають обов'язкових
реєстраційних процедур. Однак багато з найбільших вікі-систем (включно з MediaWiki, MoinMoin, UseModWiki та TWiki) мають певні
методи з обмеження доступу до написання тексту. Деякі вікі-системи дають
можливість забороняти редагування певним індивідуальним користувачам, чого
можна досягти, блокуючи конкретні Ай-Пі адреси або імена користувачів, якщо
вони відомі. Правда, з цим бувають і певні технічні
проблеми.
Загальним способом
захисту від настирливих «вандалів» є просто дозволити їм зіпсувати стільки
сторінок, скільки ті бажають, знаючи, що ці сторінки легко відстежити та
змінити назад після того, як вандал піде. Однак ця стратегія
швидко може стати непрактичною, оскільки злість або почуття власної
неповноцінності таких осіб можуть змусити їх систематично псувати чужі статті.
У разі надзвичайних ситуацій, деякі вікі дозволяють
перемикати бази даних в режим, коли вони доступні тільки для читання. Інші
застосовують політику, що дозволяє продовжувати редагування тільки давнім
користувачам, які зареєструвалися до якоїсь довільно обраної дати. Однак
загалом кажучи, будь-яку шкоду, завдану «вандалом», можна швидко та легко
виправити. Проблематичнішими є непомітні помилки, які вставляють у сторінки.
Приклад: зміни в датах випусків альбомів співаків, їхньої дискографії.
У крайніх випадках,
багато вікі дають змогу захистити певні сторінки від редагування. Наприклад,
захищені сторінки Вікіпедії можуть редагувати тільки адміністратори, які можуть
також знімати такий захист. Але зазвичай вважають, що така практика суперечить
основній філософії вікі, а тому її, як правило, уникають. Наприклад, англійська
Вікіпедія водночас має, щонайбільш, кілька десятків захищених сторінок — із
понад двох мільйонів (за даними на грудень 2007).
Комментариев нет:
Отправить комментарий